Метадонова залежність

Особливості залежності від метадону

Синтетична речовина була розроблена на початку ХХ століття як знеболюючий засіб. Через важкі наслідки його застосування в медицині було обмежене, але з 1963 року він призначається для підтримуючої терапії при вживанні опіатів.

Особливості:

  • Високий ризик ускладнень. При прийомі таблетованої форми швидко розвиваються запалення та трофічні виразки на слизовій оболонці органів травлення. При внутрішньовенному введенні відбуваються тромбофлебіти та абсцеси. Наркотик у медичних цілях використовують лише в крайніх випадках, нерідко як паліативний метод.
  • Можливість передозування. Як і інші опіати препарат накопичується в тканинах внутрішніх органів, тому при отриманні кожної наступної дози ризик перевищення допустимої концентрації в крові збільшується.
  • Героїнова клінічна картина. У стані інтоксикації людина відчуває релаксацію, почуття легкості у тілі. При розвитку абстинентного синдрому виникають: болісний біль у всьому тілі, дратівливість та агресія, диспепсія. Хворий відчуває сильну фізичну потребу в отриманні нової дози після 3-5 прийому.

Мета замісної терапії – не полегшення стану наркомана та не відмова від вживання психоактивних засобів. Мотивом впровадження методики у медичну практику є контроль над споживанням ПАР, зниження кількості злочинів, пов’язаних із пошуком аддикту грошей на нову дозу. Тривалість життя пацієнта не збільшується, більшість залежних гинуть протягом 3-10 років від ускладнень. Скільки проживе конкретний пацієнт, залежить від анамнезу, дози та частоти вживання наркотику.

Замісна терапія – не єдиний спосіб вирішення проблеми. Комплексне лікування дозволяє повністю звільнитися від наркоманії та повернутися до тверезого здорового життя

Методи лікування

Позбутися метадонової адикції можна за допомогою:

  1. Медикаментозний підхід. Препарати для детоксикації, відновної терапії та навіть кодування покращують самопочуття, блокують потяг до наркотичних речовин.
  2. Психотерапії. Для усунення компульсивного потягу наркотиків використовуються індивідуальні сесії з психотерапевтом, групи самодопомоги, терапія творчістю.

Відмінністю лікування метадонової залежності від потягу до інших видів ПАР є можливість застосування спеціально розробленого препарату – налтрексону (налоксону). Він вибірково блокує рецептори ЦНС, із якими зв’язуються опіати, цим видаляючи з організму компоненти вживаних раніше доз, знижуючи тягу і захищаючи від зривів.

Препарат застосовується при:

  • Детоксикації та зняття ломки. Він скорочує тривалість усунення першого етапу комплексного лікування до 5-6 годин. Хворий перебуває під наркозом, тому не має симптомів абстиненції. Висока доза засобу очищає організм від слідів ПАР та блокує рецептори ЦНС на 2-3 доби.
  • Кодування. Препарат у таблетованій або ін’єкційній формі, а також у вигляді засобу для підшкірної імплантації, повністю знімає фізичну тягу на строк від 3-5 років.

Самостійно звільнитися від адикції неможливо. Самолікування – найчастіша причина ускладнень та швидкого прогресування хвороби, а також зниження мотивації хворого робити нову спробу впоратися із захворюванням. Звернення до лікаря гарантує, що людина досягне ремісії та не зіткнеться з ускладненнями чи побічними ефектами.

Залишились питання?

Задайте їх за номером +38(097)-518-32-88 або залиште свої координати і наш менеджер передзвонить вам через 10 хвилин